обітниця


обітниця
і заст. обіт 1. Урочиста обіцянка, зобов'язання зберігати любов, вірність та подружню чесність до смерті, яку взаємно дають заручені під час Вінчання; 2. Священнодія під час обряду вінчання, коли заручені дають цю обіцянку

Словник церковно-обрядової термінології. - Львів; Свічадо.. 2001.

Смотреть что такое "обітниця" в других словарях:

  • політниця — 1 іменник жіночого роду, істота робітниця, найнята на літні роботи рідко політниця 2 іменник жіночого роду, істота полільниця діал …   Орфографічний словник української мови

  • обітниця — і, ж. Урочиста обіцянка, зобов язання, клятва. Обітниця мовчання. Обітниця безшлюбності …   Український тлумачний словник

  • самітниця — само/тниця, і. Жін. до самітник, самотник …   Український тлумачний словник

  • відмітниця — іменник жіночого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • ворітниця — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • зенітниця — іменник жіночого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • лахмітниця — іменник жіночого роду, істота розм …   Орфографічний словник української мови

  • непривітниця — іменник жіночого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • неробітниця — іменник жіночого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • нісенітниця — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • обітниця — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

Книги



Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.